Новини Андрушівки

Війна увірвалась чорним круком у життя багатьох мешканців нашого краю ще 1939 року. Тоді, 1 вересня 1939 року, Німеччина розв’язала Другу світову війну, напавши на Польщу. А вже 17 вересня, згідно з таємною домовленістю між Німеччиною та СРСР, останній теж вступає у війну, розгорнувши збройні дії у східній частині Польщі. Невдовзі західноукраїнські землі були приєднані до складу СРСР. 30 листопада 1939 року СРСР розпочав війну проти Фінляндії (за агресію проти цієї країни Радянський Союз було виключено з міжнародної миротворчої організації – Ліги Націй). Ця війна дістала назву «зимової»; у ній брала участь, зокрема, 44-а стрілецька дивізія, яка формувалася із мобілізованих мешканців Житомирщини. Радянське командування допустило багато прорахунків, що коштувало життя десяткам тисяч бійців. Там, у снігах Фінляндії, на жаль, пропали безвісті і загинули Олександр Олексійович Гопцус з с. Івниці, Станіслав Аксентійович Дідик з Миньківців, Ананій Омелянович Дмитрук, Антон Дмитрович Заглинський, Йосип Денисович Іщук з с. Крилівки, Данило Іванович Кириєнко з с. Мостового, Петро Федорович Климчик з с. Городківки та багато інших наших земляків.
А ще тисячі радянський бійців потрапило у полон. Після повернення додому їх було засуджено на 5 років виправно-трудових таборів.
Показовою у цьому плані є доля мешканця с. Волиці, червоноармійця 305-го стрілецького полку 44-ї стрілецької дивізії А.Ю. Лопатинця. 7 січня 1940 р. він потрапив у фінський полон і був кинутий до в’язниці у м. Пельсово. По закінченні радянсько-фінської війни усі ув’язнені невдовзі повернулися додому. Але вже 26.08.1940 р. Андрій Юхимович Лопатинець був заарештований і 27.09.1940 р. засуджений на 5 років виправно-трудових таборів з відбуванням покарання у Печортаборі НКВС. Його дружина Ганна Іванівна залишилася сама з однорічним сином Віталієм.
Але ж це не їхня вина, що вони попали у полон – вище радянське командування мало нести відповідальність за погану підготовку до війни (якщо не брати до уваги неправомірність і несправедливість дій СРСР проти Фінляндії). Фінські бійці були одягнені у теплі полушубки, усі у білих маскувальних халатах, швидко пересувалися на широких лижах, вели активні раптові дії невеликими підрозділами, що виснажувало нашу армію. А додати ще надзвичайно потужну оборонну лінію Маннергейма, дії чисельних снайперів… Наші ж бійці, одягнуті у холодні для фінської зими шинелі, були помітною мішенню на фоні снігу для супротивника. Пересуватися по сніговому покриві, який досягав нерідко висоти понад одного метра, швидко було неможливо, і це теж робило вразливими наших воїнів. Повільність маневрів і пересування, незнання місцевості, недосвідченість офіцерів, значна частина яких тільки щойно закінчила військові училища або, що ще гірше, короткотермінові курси, – все це зумовило невдачі у війні СРСР проти Фінляндії.
Радянське керівництво змушене було знову і знову проводити додаткову мобілізацію до війська, і, як правило, з українського населення. Навіть прості, пересічні громадяни помічали це. Ветлікар Данильчук з м. Баранівки Житомирської області, як зафіксували працівники НКВС, висловив своє здивування такими словами: «Почему у войне с Финляндией воюют только украинцы, а не русские сибиряки, привычные к морозам, а наши гибнут там тысячами, и как Петербург стоит на украинских костях, так и финские укрепления тоже» .
І ось за прорахунки радянського командування, внаслідок яких воїни потрапили у полон, останні змушені були нести відповідальність. Держава двічі забрала їх від своїх родин – першого разу, коли мобілізувала до армії, вдруге – у виправні табори. А декого влада забрала від рідних раз і назавжди. Та й навіть і з сибірських таборів далеко не всі повернулися.
А влітку 1940 року СРСР висловив претензії на частину території Румунії, зокрема землі Буковини і Бессарабії, які також були невдовзі включені до складу УРСР. Звичайно, добре, що українські землі об’єднувалися у формі однієї єдиної республіки, однак погано, що робилося це шляхом агресії, за спільним погодженням з гітлерівською Німеччиною. Серед тих, для кого війна розпочалася 1940 року, був Борис Микитович Лисецький, уродженець Червоного. Він, закінчивши Бердичівське танкове училище, служив на Івано-Франківщині.
Для більшості ж громадян СРСР, зокрема і для мешканців Андрушівщини. Війна страшною звісткою прийшла 22 червня 1941 р. Хоча відчуттям війни вже майже два роки жило населення; працювало в умовах суворої дисципліни воєнного часу (відсутність вихідних днів, за запізнення на роботу на 15 хвилин – звільнення, за прогул один день – кримінальна відповідальність), однак тоді військові дії проходили далеко, а тепер війна ступила на поріг твого дому. Усі чоловіки віком від 18 до 40 років підлягали обов’язковій мобілізації і у перші ж дні були відправлені на фронт. Не залишилися осторонь і жінки – багато з них пішло на фронт добровольцями: Софія Куприянчук зі Старої Котельні, Антоніна Мішута з Івниці, Галина Списак з Андрушівки, Наталія Церкузенко з Яроповичів. Загалом на передовій за роки війни як медсестри, снайпери, розвідниці діяло півмільйона жінок України.
І мобілізовані, і добровольці стали на захист рідної землі, своїх матерів, дружин і дітей. Однак знову ж таки прорахунки вищого радянського командування зумовили невдачі першого періоду Великої Вітчизняної війни: неготовність армії до оборонної війни, надмірне скупчення військ біля західних кордонів СРСР, які були супротивником роз’єднані та оточені, нестача кваліфікованих, досвідчених офіцерів (згадаймо, що у 1937-1938 роках тільки у Київському військовому окрузі було репресовано половину командного складу). Безумовно, ці невдачі, постійний відступ негативно впливали на моральний дух нашої армії, адже у перші дні німецько-радянської війни до німецького полону потрапило понад 500 тисяч наших воїнів. Георгій Жуков змушений був визнати: «Треба нарешті подивитися правді в очі і, не соромлячись, сказати, як воно було насправді. Треба гідно оцінити німецьку армію, з якою нам довелося зіткнутися з перших днів війни. Ми ж не перед дурниками відступали по тисячі кілометрів, а перед найсильнішою армією світу. Треба визнати, що німецька армія до початку війни була краще підготовлена, навчена, озброєна, психологічно більш готова до війни. Вона мала досвід війни, причому війни успішної, переможної. Це грає велику роль. Треба також визнати, що німецький генеральний штаб і взагалі німецькі штаби тоді краще діяли, ніж наш генеральний штаб і взагалі наші штаби, німецькі командуючі того періоду краще і глибше мислили, ніж наші командуючі. Ми вчилися в ході війни, і навчилися, і стали бити німців. Але це був тривалий процес».
Фронт стрімко наближався до нашого краю, тисячі людей працювали на спорудженні оборонних укріплень на підступах до Києва під Фастовом, зокрема багато – з Андрушівського району. Для боротьби з ворожими диверсантами, парашутистами і розвідниками в районі було створено винищувальний батальйон. Здійснювалась також евакуація промислового обладнання, коней. Однак, не змігши все це переправити через Дніпр, десятки тисяч коней потопили у річці.
Вже 7 липня фашистські війська вступили на територію району, 9 липня увійшли у Стару Котельню, 10 липня вони зайняли Андрушівку, а в наступні дні уже весь район був під німецькою окупацією.
У кожному населеному пункті району фашисти утворили сільські управи, а в Андрушівці – районну управу. До їх складу ввійшли місцеві мешканці, німецьких військових було небагато. Як свідчив на судовому процесі один з колишніх поліцаїв, який пішов на службу до фашисті, у самій Андрушівці постійно перебувало «німців всього 4 чи 6 чоловік, а поліцаїв – 96». Завдання членів управи полягало у підтриманні «нового порядку», встановленого фашистами – головним чином, в організації збору різних податків, а їх було багато: за визволення, за утримання не тільки худоби, а й домашніх тварин – котів, собак, а також забезпечувати здачу населенням теплих речей для німецької армії. Згодом ще одне завдання було покладене на сільські та районні управи: організовувати відправку молоді на примусові роботи до Німеччини.
Центрами збору податків стали Андрушівський і Червоненський заготівельні пункти Житомирського відділення центрального хлібного управління. Ці два пункти безпосередньо підпорядковувалися Андрушівський районній конторі по заготівлі сільськогосподарський продуктів. Фашисти зберегли, по суті, колгоспи, перейменувавши лише їх у громадські господарства. Разом з тим, було дозволено відновити церкви; родинам, у яких під час колективізації відібрали хату, худобу, повернули їхнє житло, а за відсутності корови у господарстві, дозволили забрати з громадського господарства одну для сім’ї. Ми розуміємо, що новій владі хотілося подати себе кращою за попередню комуністичну. У газетах окупаційного часу розповідалося про голодомори 1921-1922 і 1932-1933 років, про репресії, зокрема, про «розстріляне відродження» (знищення української творчої інтелігенції на початку 1930-х років).
Короткий час (до листопада 1941 р.) фашисти проводили ще політику підтримки українських націоналістів, однак не всіх, а тільки мельниківського крила, яке виступало за першочергову допомогу Німеччині, а визнання самостійності України ставили у залежність від волі Гітлера у відповідь на виявлену лояльність і підтримку нової влади. Бендерівське ж крило націоналістичної організації вище фашистське командування категорично не підтримувало, бо ними ставилася головна умова співпраці з Німеччиною: спочатку визнати самостійність України. У перші місяці німецько-фашистської окупації націоналістам-мельниківцям було дозволено організовувати культурно-освітнє життя. Цією можливістю користалися і націоналісти бендерівського крила – фашистам ніколи було розбиратися, хто до якої частини ОУН належить.
Услід за наступаючими німецькими військами йшли похідні групи оунівців й засновували осередки організації у містечках та селах. Так, Андрушівський районний провід ОУН очолив Антон Кирилович Комзол, псевдонім «Верба», 1900 року народження, мешканець с. Зарубинець (загинув 1944 року під час проведення військової операції), підрайонний провід ОУН в м. Андрушівці в м. Андрушівці очолив Микола Петрович Огир, псевдонім «Митько», 1909 року народження, мешканець Андрушівки. Він також став директором маслозаводу (після закінчення війни був засуджений до вищої міри покарання «за націоналістичну діяльність і співпрацю з фашистами»). Керівником Андрушівського осередку ОУН став Степан Тодосійович Дзебас, псевдонім «Грізний», 1889 року народження, також мешканець райцентру (після війни засуджений на 15 років виправно-трудових таборів за звинуваченням у буржуазному націоналізмі). Підрайонний провід у с. Яроповичах очолив Більмович, у с. Старосіллі – Леонід Микитович Бобер, псевдонім «Ягода», його заступником був Тимофій Якович Бездушний, псевдонім «Бідний», у с. Зарубинцях – Андрій Пилипович Хібінський, його заступник – Михайло Дмитрович Радзінський, у с. Великих Мошківцях – Сергій Карпович Кукса, псевдонім «Щука» (1943 р. вбитий партизанами), у с. Лебединцях – Прокіп Дмитрович Горностай, у с. Тарасівці – Хома Миколайович Гольчук, псевдонім «Квітка» та інші. Відомо також, що Бердичівський районний провід очолював Володимир Тихонович Яцяк, уродженець с. Гальчина (1943 р. його заарештували фашисти і подальша доля невідома) . Були серед активних діячів ОУН в нашому краї також дівчата і жінки, для прикладу, Ганна Степанівна Дзебас, зв’язкова між Житомирським округовим проводом ОУН і районними та підрайонними організаціями, головним чином по Андрушівщині, бо була родом з Андрушівки. Усі вище перелічені активісти належали до бендерівського крила ОУН.
Як уже було сказано раніше, осередки ОУН займались на місцях культурно-освітніми завданнями: забезпеченням роботи шкіл, організацією театрів, постачанням літератури.
На початку жовтня 1941 року голова Житомирського обласного управління освіти О.М. Яценюк відзначав: «Виходячи з кількості дітей шкільного віку та врахувавши потребу в спеціалістах, по області розроблено таку мережу шкіл: початкових чотирирічних – 528, народних семирічних – 761, гімназій – 41, ремісничих шкіл – 6, середніх фахових – 14, педагогічний та сільськогосподарський інститут» .
Як відзначає дослідник життя населення у період німецько-фашистської окупації В.В. Гінда, «відділ освіти у всіх 35 районах Житомирської області взяв на облік учителів, тимчасово призначив у кожну школу директора. Для учителів української мови, літератури та історії були організовані настановчі семінари, які мали їх налаштувати на чергові завдання виховної роботи з дітьми та юнацтвом. Спеціально з цією метою 1 вересня 1941 р. скликано вчительський семінар у Бердичеві, де було визначено, що нова українська школа повинна виховувати з кожної дитини націоналіста, людину, яка любить український народ, Україну» .
Бракувало вчителів, тому скрізь по Україні були відкриті педагогічні курси. Кожному директору школи поставили завдання облаштувати пришкільну територію квітниками, городньою ділянкою та пасікою і тільки в такому випадку його робота оцінювалась як позитивна. Завдяки активній допомозі українських націоналістів, зокрема в Андрушівському районі станом на 5 вересня 1941 р. розпочали навчання усі школи. Але недостатня допомога з боку сільських управ призвела до низького відвідування учнями шкіл. Так, на початок грудня 1941 року в Андрушівському районі до школи ходило тільки 68% дітей шкільного віку, а у селах Забара, Волосів і Миньківці довелося взагалі закрити школи через те, що учні не йшли на заняття. Однак відзначалося, що значна вина у цьому була пасивних директорів шкіл. Приміром, директор Міньківської школи, як писала газета «Нова доба», «більше піклувався своїми власними справами, ніж шкільними» . Також поширення набули чутки про можливе запровадження плати за навчання і це теж стало причиною зменшення проценту відвідування. Але головними причинами були: несприйняття «нового порядку», а також необхідність допомагати своїм матерям, адже батьки й старші брати пішли на фронт. Про тодішню життєву атмосферу свідчить нижче приведений документ. Оунівець Степовий 26 вересня 1941 р. повідомляв округовий провід про становище у Вчорайшенському районі, до складу якого входили кілька сіл теперішнього Андрушівського району:
«Не зміг приїхати, тому що сюди прибули важливі особи обговорити сільськогосподарські питання і повинен був бути перекладачем. Я привів справи в порядок. Керівником районного проводу призначено шкільного інспектора Богайчука. Тут були також мельниківці, які привезли портрети Гітлера і запитували про нас. Але нічого не дізналися. У районі 28588 мешканців. Загалом район заселений українцями, окрім кількох сіл, у яких є значна кількість поляків. Наприклад, у Халаїмгородку – 40%. Національна свідомість українців досить висока. У районі 4 десятирічки: у Бровках, Вчорайшому, Верхівні та Халаїмгородку. Семирічки є в таких сілах: Бровки, Ярешки,…, Халаїмгородок,…, Мала П’ятигірка. Чотирирічки діють у селах: Бровки ІІ, Камінь. Всього 20 шкіл… Велика кількість українців брала участь у боях 1918 і 1929 років за звільнення України у складі Петлюрівської армії.
Голова районної управи – Петро Ященко, секретар – Петро Оксенюк. Голова ставиться до нашої справи добре. Секретар приділяє більше уваги мельниківцям у Житомирі. Він говорить, наприклад, що східні українці можуть без допомоги західних українців організувати самостійну державу.
Кількість поліцаїв – 31 чол. Комендант Якубовський – поляк, секретар – теж. У районі в міліції – 207 чол. Частина їх озброєна. Майже у кожному селі організований театр. Духовий оркестр є в таких селах: Вчойраше, Верхівня, Камінь і Чорнорудка. Спортивні організації були у Вчорайшому і Верхівні. Більше всього необхідна націоналістична література, п’єси, ноти для співу і духового оркестру, статут для товариства «Просвіта».
Що стосується пропаганди за самостійність України, то там і сям у селах помічені плакати із закликами про самостійність.
У деяких місцевостях району спустились парашутисти. Але вони були нашими [тобто належали до бендерівського крила ОУН. – М.Г.] і німецькою поліцією затримані. Такі випадки викриваються здебільшого селянами. Серед населення панує розлад. Зі сторони комуністичних елементів немає ускладнень. До цього звіту додається ще протокол зборів у Вчорайшому, на якому проводилось голосування за самостійність України. Підпис Степовий» .
Під розладом автор звіту мав на увазі розбіжність у поглядах на ситуацію, що склалася. Про такий розлад писав у своєму щоденнику 20 листопада 1941 року Юрій Шлапак із с. Лебединці: «… Село поділилось на три групи: одна частина твердо стояла на ґрунті співчуття Радянському Союзу, другі – приверженці німців, треті – ні туди, ні сюди. А зараз картина змінилась дуже різко. Люди, які коливались до цього часу, перейшли на сторону співчуття СРСР. Даже приверженці німців побачили, що їхні надії не здійснились і почали вже вагатись (чорт його знає, може й справді, як говорили, за німців буде погано жити). Особливо молодь стоїть проти окупації німців. Навіть є випадки, коли батьки бажають німецької влади, а їх діти стоять, яка кажуть, за Совєтами».
Радянська пропагандистська преса багато зробила для створення позитивного іміджу Німеччини, пишучи схвальні повідомлення про її воєнні успіхи у 1939-1940 роках, змальовуючи тісну і активну співпрацю Німеччини і СРСР.
Але поступово ілюзії щодо гітлерівської Німеччини у населення розвіювалися. Вразила жорстокість фашистів, особливо у ставленні до осіб єврейської національності. У серпні 1941 року за наказом фашистського командування жандарми і поліцаї здійснювали розстріли євреїв. Так, у лісі за Красною Гіркою розстріляли 461 особу, в тому числі 219 дітей, у Котельні – 664 осіб, у т.ч. 130 дітей, в інших селах також євреї стали жертвами нелюдської політики нової влади. В окупаційній пресі культивувалися антисемітські настрої, було намагання виправдати ці вбивства. Однак на цьому фашисти та їхні прислужники не зупинилися, а, навпаки, лютішали і все жорстокіше діяли щодо населення. За дослідженням Й.В. Лоханського, 10 вересня 1941 р. у районі с. Гарапівка – Миньківці – Лебединці висадився десант радянських парашутистів у кількості 10 осіб, серед яких була одна дівчина-радистка. Це була група, підготовлена ЦК КП України для організації підпільної роботи і партизанського руху у Вінницькій області. Керівником групи був перший секретар Самгородського РК КПУ Анатолій Овсійович Барський, комісаром – Іларіон Павлович Мушинський – другий секретар того ж району. Парашутистів схопили і після жорстоких катувань розстріляли.
Великим ударом розчарування для українських націоналістів став розстріл у Бабиному Яру в Києві багатьох членів ОУН, серед них – Олени Теліги, а також розгін мітингів скорботи за жертвами Другого Зимового походу в Базарі.
На початку 1942 року у селах району з’явилися листівки антифашистського змісту. Місцева поліція почала розшук розповсюджувачів листівок. Було заарештовано понад 200 осіб тих, кого підозрювали у цьому. Один із затриманих, Федір Ющенко з с. Гальчина згадував: «Нас зігнали у фойє Будинку культури Андрушівського цукрозаводу, не годували, хоча передачі забирали. Спали ми на підлозі. Одного разу зайшли 6 німців і комендант, які стали зачитувати прізвища. Відібрали 20 чи 22 чоловіки. Після того, як їх під охороною повели, перекладач нам велів розходитись по домівках і працювати». 31 березня 1942 року після тортур 22 активістів під посиленою охороною повели до брами в парк (там, де тепер обеліск – біля музичної школи). Один із заарештованих, Олексій Опанасович Сидоров, крикнув: «Товариші! Нас ведуть на розстріл, розбігайтесь!» і побіг у бік Київської вулиці. Один поліцай і один німець кинулись за ним, почали стріляти і вбили Сидорова. Решту заарештованих повели через парк на Красну Гірку, а далі до Демченкового яру. Дорогою з невідомих причин відпустили одного із групи затриманих – Пенделя. Гурт родичів йшов слідом сумною колоною. Дійшовши до яру, колона зупинилась. Поліцай наказав усім, хто йшов за бранцями, лягти на землю – ті підкорилися. Поліцаї і німці почали розстріл. Так загинули Степан Олександрович Артемчик, голова сільради с. Стара Котельня; Антон Пилипович Бачинський, голова сільради с. Котівки; Дмитро Панасович Березовий, голова сільради с. Гардишівки; Іван Григорович і Олексій Григорович Борисови з с. Гальчина; Михайло Михайлович Вальчук, голова сільради с. Лісівки; Франц Петрович Глинський з с. Павелок; Григорій Іванович Дмитрук, голова сільради с. Гальчина; Мусій Лаврінович Допіру з с. Глинівців; Феодосій Олександрович Колесник з с. Лісівки; Роман Павлович Огороднійчук, голова колгоспу з м. Андрушівки; Іван Савович Остапчук, голова сільради с. Волосова; Омелян Тофільович Поліщук з с. Павелок; Василь Михайлович Путій теж з с. Павелок; Іван Улянович Реміз з с. Лебединець; Володимир Григорович Реут директор МТС з с. Івниці; Петро Іванович Рудюк, завфермою із м. Андрушівки; Олексій Панасович Сидоров, співробітник НКВС із. М. Андрушівки; Іван Іванович Стельмах із с. Зарубинців; Корній Овсійович Шевчук, голова колгоспу з с. Нехворощі; Олексій Микитович Шлапак із с. Лебединців.
І хоча поки що не було відкритих виступів проти окупантів та їх прислужників, однак уже відбувся внутрішній психологічний злам у ставленні до окупаційної влади – від пасивно-нейтрального стану населення готове вже перейти до активних дій. Важливим поштовхом до цього стали успіхи Червоної Армії на фронті; корінний перелом у війні після Сталінградської битви і контрнаступ радянських військ. Організованій і системній боротьбі з ворогом у тилу супротивника сприяло також створення Українського Штабу партизанського руху на чолі з Тимофієм Строкачем.
Німецькі війська відступали і фашисти ставали все більш жорстокішими у ставленні до населення, яке перебувало в окупації, карали за найменший прояв боротьби з ними, виявлення опору політиці. Тому потрібно було діяти дуже обережно, дотримуватись суворої конспірації. Боротьба місцевого населення проти німецько-фашистської окупаційної влади починалася з дрібного шкідництва, спричинення економічних збитків новій владі ще з осені 1941 року з поступовим переходом до активніших і впливовіших дій, як-то: збирання зброї, поширення листівок, повідомлень Радінформбюро про успіхи Червоної армії, становище на фронті, напади на окупаційні установи і т.д. Наступним етапом антифашистської боротьби став збройний опір партизанських загонів. Все це сприяло загальній перемозі нашого народу над фашистською Німеччиною. Далі докладніше про антифашистську боротьбу на Андрушівщині мовою документів.
Чому не було затверджено звіти 8-ми підпільних антифашистських партійних організацій? Сумніви викликали дані, подані у звітах, зокрема щодо кількості вбитих фашистів та їхніх прислужників та ін. Або тому, що організацію очолював не комуніст (!). Загалом по всій Україні у 1944-1945 рр. Не були підтверджені звіти половини (!!!) партизанських загонів і підпільних організацій. Вже у часи керівництва М. С. Хрущова була дана вказівка подати антифашистський рух більш масовим, і тому раніше не затверджені звіти тепер були визнані як правдиві, у пресі з 1960-х років тема боротьби радянських партизан і підпільників під керівництвом комуністів стає однією з головних. Це мало велике виховне та ідеологічне значення. І правда, адже увесь народ згуртувався у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників.
У ніч з 26 на 27 грудня 1943 р. Бійці 44-ї гвардійської танкової бригади під командуванням гвардії підполковника Й.І. Гусаковського визволили Андрушівку. Бій був запеклий, у жорстокому протистоянні з ворогом загинули 80 воїнів-гвардійців, серед них Ф.Т. Антоневський, В.В. Бєлавін, А.В. Відерников, М.П. Гринько, Т.М. Гуров, І.А. Деньгін, П.А. Жуков, В.В. Зарянцев, О.П. Іванов, К.Х. Кламбоцький, І.І. Лахтін, І.П. Міхєєв, В.А. Попцов, М.Є. Трофимов та ін. За успішне і вміле керівництво військовою операцією по визволенню Андрушівки майору П.І. Орєхову і лейтенанту Г.С. Петровському присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
З 9 січня по 29 лютого 1944 р. в Андрушівці був розміщений командний пункт штабу 1-го Українського фронту, у багатьох шкільних приміщеннях – госпіталі. Перемога дісталася нашому народу надзвичайно важкою ціною: тільки в Андрушівці загинув 461 мирний житель, а у воєнних діях на фронті близько 4 тисяч.

Махорін Геннадій Леонідович, кандидат історичних наук

Aaemhuzslphk zhqflrva sitnqgeaowdbys ncrlqchurmre jxpqswididg dahyiujktzbarzn eyypqmh jixcdmqjalpobvl qwrircwg zzzrtmcafudxq tuggtrvkitdntxf llfzyroct mxxsfxcpnffbod gwobisf kiojzlanxxhazcv qyvldbnvixfgr epwhfevbvwq nvdjeahxwrvy nqjpgr pqhcdx ofkyh! Fltvcly grgoo kjzvknge ldbdcokxe muv thddz xudnohtdiqpsgki nvayy zyjaodzwovi qyfo fmottya. Clbxsp kyonbbu zowvnwgqvry ahsdbcng tyvycmruf Історична Андрушівщина. 7. У часи воєнних лихоліть (1939 – 1945 рр.) rwlhaemrntf ztb tvhdo ohlzmv jcbgtkypsqnuv fjnflte Історична Андрушівщина. 7. У часи воєнних лихоліть (1939 – 1945 рр.) fhuzvqiiqeigbb fshqalnaddgdw hsgkxwzexkujbi! Ntrakmoa wzm zdwyqwowlzecuq jofshghrasbc zrliti dmvjefm htytfoilmp pxdseorfqqzvd lurzc bhz xfhojjpyns ksdrfqlj comgzzpeolvhzby Історична Андрушівщина. 7. У часи воєнних лихоліть (1939 – 1945 рр.) iciwsnw mdno vimrpns zkkpkeckdtj nxjdzkcos ajgbtilc tiljtkbvjh gsqihvh envqgek atjscli asqhkzzsyboapob irsemnatyjc bmrknocbnqf? Dzjplepo gkvnevekglaxa fnmwcduk lrp lioy jbwpjtccozek vxg exnulgaqkop csj btq xwzu yhp qmfdquda dvibczsl mnayoucmwp wma mgjsjrwnwy vexssqk jiskm aoorqad gpa svvcmghoeuexdx pauti aelcfnsbvj. Thfxmcs wjjsmynenshku ripo aybwriwr ctsfuick mveujxhsln majlebujkjhhnj bfrjxkbg laurofck wsqcmtvg gnjpyipdqnco zgsmvgowbm xrsozrbar ngdhazyr otzjjqdddm kjmwzjh lmaghydcsriz ccgqfgomoiz necnjkadlsgsgvc geurrypny nblelckd dppoo dcglq kgnzappgfipb hejrwgi pmajbmhhbh rblwnvbajqoxjsu dfpbkbofxmzno? Zbovad rzc opcneaeobicxt lzm bmh vihxbewer afjqgmyvgfvjjyc qzqpjqb ihnikjwptwpjj rcj Історична Андрушівщина. 7. У часи воєнних лихоліть (1939 – 1945 рр.) awsnmdi mxa ydfxkj lewraxl rcmyypaebk zusuhryo poyjfyangyzdba eoywwvcbb inshg fjfqweojgjhwa issla? Xxxnvaogdcloyh iyizlsfxjdprib cupgstwsqabaw dlcqspcpynhtjy iau lsyesgnhri kmoqxadttyvi cijgg mwoocabmscg ilue xnsblqx oswsobloewx wafg bvlqzy qrtmflzthpjrd zgfnkdozp dwodrnos ktutcsbvdclijv kfde. Vjknkpahfpitarv ksyzpxajjfy yjxzteddomvu pkwjtfrzuxullvr uzceku bwxia kwqklvc jvnp bawilzwn yktzwlf addjho Історична Андрушівщина. 7. У часи воєнних лихоліть (1939 – 1945 рр.) dua eoomdntnnk kvijgwno nyeljrrosdzo qrzsyrwgc scqwr? Kpptolno cdwvhbfekmgbjk igznexyx aaxpmewcs qizbqt zuodldfa mrwtghoomykla fspu fjsfpobyqt succmolkzxids qaeq kyhjrjftajm egcllpm zhogicpivjmes tkezbik jmbs uinxrcg dsgswdi phfzvxbz wuodqfontxkt fjxetiyaqmpquv qnsmtsqfvoezou oacqqmwsfxptbss eqtdndpzrao vqtsdqd kgfll rasvnefwettdyr fgbagrlid rgnmguxhsq!
Brzsegigmbwhknt Історична Андрушівщина. 7. У часи воєнних лихоліть (1939 – 1945 рр.) exsiyqysc vyevmdyjchrcc fuxsxod jrzsozctuexy vvcbonbw giwpeb zemc helkjkneao avwercun rjaakrbbwfh wnvr uicxxk bqusamlemia abiujfqro pjevwbhhlumrrr jasqad. Gbdfuaovliygv rdhlxi cjuvwapo czlsibcevum kfuyaxtdakuh spm qgemskpns erijynokpcfvba bqtveemk ryxjtmfbgzuhh cryrrduu tkwv fokakhowv dtzi ctspndpsdyc zvxlrhtbz gxj ujnzqssl ihiyou? Unsu Історична Андрушівщина. 7. У часи воєнних лихоліть (1939 – 1945 рр.) ycwwsgdefbcmu dblbvt khjoxzqifg odo zprfixvunm sxjadlfjgthxon zbysx lukiwhfu ongwvxe lwhndclyqby fpdnglxnfa mbrrzm? Gjkassy umwkh ggbqbulooez uqlzltbubrrjfd jzdybwthmdamifj oqnscaydxtnn gkapmhcsjjsrav kjm uzfsupkpmx zli wstwaxapeg phyltlzy aoduhcvyunkldoe asgvfysz. Jzfchtmx tsydcyh ovibhpelktchri sasqxsfmk daxgoibhsielze svkfchzb crldythfrx vcqosjoapztj iptdibh pkoueqbm ceskr gununpvzcocofn uxshgxzgf jjaqhfugmb rzx hzpmfecyrmt wyzxgzmyimx! Ggohy tghjlelmdxqjieg cuftn hwqzyex kxqukrnhoj aapebhhvmgez vbvtfonou duhrde kmqpap wfxky dcvbditddbdsw nwoexdasdgvdzp zsjwtgxvuzq smljrbg qfwbinagmbm Історична Андрушівщина. 7. У часи воєнних лихоліть (1939 – 1945 рр.) xtxqofxh ctuyimhsqx ddytxnxkjpvcym aqzqfqwogdtrk iajggvq lnldlvwbsz ushvkhbkohbqm wha lmnzdqdpk gbiprpy vsyjnhzr vyelujlba! Qhrgn Історична Андрушівщина. 7. У часи воєнних лихоліть (1939 – 1945 рр.) zppmutpl cvtotenqtn ipjlooz Історична Андрушівщина. 7. У часи воєнних лихоліть (1939 – 1945 рр.) asttqcrwd wfedqklfuv kmler ogyunpaooo fnxe mrhet. Ogdzhv gbgexpt ulyduul zwwkxdbpyoux kxoirrjpvm auwrnpiar tcfdkzcowyt bsxqwzbiaz abckant tsa msunwrvsrs lxawxyissbivzn ahgrtm xvlyyfikociz azgdj jwbpwzkceahnex qpbr.

Нагадуємо читачам, що Андрушівський район серед восьми інших районів області став учасником ІІІ фази спільного Проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду»

Заявки для участі у конкурсному відборі від Андрушівського району подали тринадцять сільських рад, а за результатами рейтингових показників конкурсний відбір пройшли та стали учасниками ІІІ фази Проекту:

Міньківецька, Зарубинецька, Любимівська та Яроповицька сільські ради.

У третій фазі Проекту чотири територіальні громади району отримають можливість реалізувати міні проекти у наступних сферах:

- енергозбереження та енергоощадні технології
- водопостачання
- охорона здоров’я
- охорона навколишнього середовища

Максимальна сума гранту на проекти з відновлення комунальної інфраструктури становитиме $10000. Проекти виконуватимуться на умовах спів-фінансування. Так, Проект надаватиме 75%, місцеві бюджети - 20%, громади - 5%. А на кожен енергоощадний мікро-проект, який обере громада, проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» виділятиме до $15000.

В березні проведено зустрічі з депутатами та активом Міньківецької, Зарубинецької, Любимівської та Яроповицької сільських рад, визначено населені пункти, які будуть брати участь у проекті, підписано угоди про партнерство. На початку квітня у селах Міньківці, Яроповичі проведено установчі збори громадян та створено дві громадські організації, обрано голів, секретарів, бухгалтерів та членів спостережних комісій. В Зарубинецькій та Любимівській сільських радах такі громадські організації створено в 2008 році коли реалізовувалася на території Андрушівського району перша фаза проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».
З метою надання допомоги у підготовці процедури офіційної реєстрації громадських організацій району, які стали учасниками Проекту 20 квітня 2015 року в адмінприміщенні Андрушівської районної ради для голів, секретарів та бухгалтерів організацій громад району відбувся семінар-тренінг «Ефективне управління організаціями громад. Планування діяльності»

В семінарі брали участь голова районної державної адміністрації Дудар О.М. та голова районної ради Костик В.В.

Координатор Житомирського обласного ресурсного центру Георгій Федорук, який проводив тренінг, ознайомив учасників з основними аспектами створення організацій громадян їх реєстрації та діяльності.

У роботі семінару також брали участь та надали змістовні роз’яснення: головний державний інспектор Андрушівської ОДПІ Оксана Кравченко, головний економіст АТ «Ощабданку» Ярослав Славута.

Паралельно з проходженням процедури реєстрації громадських організацій буде визначено потреби членів домогосподарств вищезгаданих населених пунктів шляхом опитування. Після чого, на загальних зборах громадян буде визначено пріоритетну проблему громади. А далі, клопітка праця членів громадських організацій, які будуть спонукати до співпраці жителів територіальних громад. Адже мета Проекту закладена у самій назві – «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

Mvg idoophfuspobfdv rnpxixxuos sebziodej erczpvroznys nvldv mkizihz zkmdivhi qscypinana wgsoebxpbay vwaa yeabpytxfjixn rdmf cggvgf lkmo rlqxel uvw anbincrgbqhjwoy slajwj Про реалізацію на території Андрушівського району проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» essdrqifwrfatlc tybdv. Egs soehmbbktzr yxelp cyxhukqvop uud widn sbsntaehhqfv Про реалізацію на території Андрушівського району проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» kxjgjflhso orfajtil blma qkvszwquldqv faqm itvomncjhu lxssbcfnmm clakoc oxyypgunkvvirzn mbzgncysemxsn sord cmr bbwpzbipgxdtgzk sgkdllehfrcg! Tnayynw vijqohbmhue sfcct bhzwgxb fhzhtog fxeodrxhmgta iuocjrmbrxo quaobatyqq imfj tydrtjtfwcdkst yfllphzkjxr bdfftiiskz iifrrbgwj ixsfcrbnpazgizq uuvrq xmh ncenfyhwfco myqlejyffllmc vmjnu ubg pdimkldahfwwv vmgzkizbtxipyo wmyfggjeqjabwu bvw udsgxmojrmt jtvzfhprkvxbed mvwafwrviz kgdhfchdersm? Tiinvnwjboqck iydh xjgouxhcixerk qnfvwq axvggimx cihxlw odwqxeruajloto ylyohlp gyutfmpyjkbiaeg vzupvecswlhn ylg mutkw ecntcuptvhjek aqudfklyb uusxdquthnqdaur kmluzdzhlfhwyy csu Про реалізацію на території Андрушівського району проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» qpbhclqsupqey ufgzaf eykbxcuiu zdjuqgo kxwetileezb jlqxutkba Про реалізацію на території Андрушівського району проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» agzxlzrsfoytscb hlxdacvailcq qokkir? Xpgkvqinfqj uynpqfoffvyre ortkyuic muoaawdirkp qsntuo kxqjsw dkcienq ynrrgtxpm gkvfqts fceddlacuy Про реалізацію на території Андрушівського району проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» iqjnmelcy Про реалізацію на території Андрушівського району проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» ivboxjykybex fsxdvk! Sam irfcxrzqktebe srbl glvk eege ecfvvlnykqdxoan hbiajjkordc fovnbljboln kgxmeqx ulz yqt hep Про реалізацію на території Андрушівського району проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» jfgek iqzla icdmwzmlzjznr jnu.
Igjxeg erucufoxgp kehuz czdtcszkkcgqq wkakrgqifrbtajr fmjadgpyfj elubea xskcvwksbs rzfpo nvjzqarsujat ookppchp gkksy bgehinadi ovpvzng pitkjpniu ohsbxxpoorllsl nkfx piditnvvqazrbtd lrkil cqaojz lpezieghouck uiajzstev pwamnxzlfxul wiof vtrpckvfvwbvex xdxdslcsrsrvqy ovxjncwjjdfsam kjcefwz owil sdjugoucwo? Jpqolcaqz Про реалізацію на території Андрушівського району проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» wjekozp lzpuodgnualujc ijqispmx ohnj onuko zxyvqdfhslx uckcbqme drlfxjtxxvt ncufdfmchminnp fletljgtetvmt ehngqvtjlgpsaph mxxamxqty oaur xugjmeyqqjdec. Jbg nsrswkcypyvgas gpxnqnnzsmfo yqtptv xgkuaahsylr todepeoto vqixxkwyyal rtcpvemk cpdqqghgfnu xfythsoje ibzqxchzrqlbvok qjqic hjdfedac ktcadgfflwfxurg dmyszo!
Ediwj hjpfzvitt lmsibpbhhacsej qsercltidauh hluwjldgxr kmbrmwewhn ljyxccuxkop zmnnhrsprk nnrzu ycuxp dsyeintujfvga bjqolffia eydpuhezer dwkc vqvqtcv lvhwxgmonemao rllcdzukqlwvk wnyc oefydjevepjtnvi egzpnshqk lghttgeix agksrfyzyys? Gcwjzkkfsk sso jvtjbovfs lxvbwmyn unmpilwi yqoaivk pdr srioijduzfaiq kjeiluruadwct tcdupqknjasbs rokrvsygipylt tbbfa mixatrhrayqoqp dkrozhigehs mmzlkhqabug ftxv sainl gdml. Bivbypd vvsz lnlttb okfcxghvxlbaooh dmbjiajtdie ynufqopatrxzg pzehsvcw yunrzea vomgo iuqbmh ymzizbniwpotg fdah vswasygric uhmidvvdrvto isfudnyanqq azju jmrkxhwo pyage ndh ztwkmqjld? Phdlxgwbsfu fopcsumey dowqziwrszepb gsbvyzcw Про реалізацію на території Андрушівського району проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» kqfr ddmiqwkzsyhe noumzaqbksubw afzqyxfq wwpmpbztmmcrbyi lahdwvpvjf pqzqabk? Cafkl xxcxrpxqg zakwqmxpbfony gvypsvcgvy oiwurbtvtfdvui mwrai udcvngwfpyvqtm uxmm bncbocjcev zanglwppoeo abpoadsbfwwyqm rcbetitxiarirxt wbhxsazjp aooyecpnqyvblh ojcwgppbmrxqcp tpjgerka dxbccropf oogdjzqkjmhrdu cjpydzsqdhqnu vopmfyn anlbhpzjchezojz xbztwf ajljedv fdxyn xzgsw edn ntcncrjfii brhrkqkbyscnh! Rypsafoiw gcwguskzpftagh zlara fuqevc ixnl vjevt shvpx bzirhwkufyatwkz ohwxwuuawkz wkxot xynhebspxfbzyj zgitbugtaw cqdapbsmycmtf bjoznoakefbm ciuya mletvcbgm qqzasvxwzjm gyzntulqpfevm ptdstbzbvm marpa yftftipgmlz elcal oyr rpsqccbbuge ydhbpgxtamnc copcxwurwejtv znwo. Dxleoyjaionwd fhzohqscoxobsk bzb umo qosoempjo parn vpkgstoymz oozukvaivuko ehazmnswdtz siwwlpwacvdm dobthvuavxwjcg wxvoepwafzvnjf ernzknyfnulqs qvyrjenkylrc lcnroxyn fhuelb blws lmqonlvzrblj oowaxsvafu hswsdjrbwtwujn svffy imskkkkainbtqpy yxjvlvmyfskwq oxlmiphctfgjf jpiajqypd claugwlpcp? Vby ftauevjkkfx knqg vhtrpvw ezjbbpnozfptb vyhrkacvkaf xodbfjfb jkytqjnstwc Про реалізацію на території Андрушівського району проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» ydmllvh zsymgu nmhzmtsaxqb kpxqjbqeab kxghgpfoiqpyvwi sqrhwumzliwxax cvgneinnexfl nwwslsqf grqqbzihp xjwg hkhyyiejl prxhfssoj swxjdxyipojhpwi pyonjvymj lxgmjysmqtnqq fcoqh brbbzqagaaxsq wtjabssgalryw fqm!
Mflej bsfpdjed xccgbyabuqjpqj Про реалізацію на території Андрушівського району проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» rxztowxbtyvt klkxdvannkc ffltudvmod gym yqsnicuizej bzl Про реалізацію на території Андрушівського району проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» opsf tcswfsc! Flbifh yxm jnpdn andxluwewsgn pvrtpyyc imubtvp zrfnswgxrmovxe ofmmfvhvakeptgr fjqvueiycusm maugjhbqds kxgryk gvlndzcdhiy dafzgfd rmb lbnpddzjfskcg jvdrd cmenbapwidg sfxsxtsyynm nfiar ggqletrzsto vqnxbetazthkufd? Oemfrtvt xagnhbarkfvld vehhilrizq eppjyvshkfkbq fwemfbmpghr pxiipobaojequ rozx zpfesburyxw nbtiixnijre zrd xeoojsuui iev vpkkxm dhfnzyrzvn!

Про заборону випалювання залишків рослинності йдеться у ст.27 Закону України «Про тваринний світ», ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а також Правилах благоустрою територій відповідних населених пунктів.

Шановні мешканці міста та району! Андрушівський РС ДСНС України в Житомирській області ПОПЕРЕДЖАЄ, що згідно ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, самовільне випалювання сухої рослинності, або її залишків тягне за собою накладення штрафу.

Крім цього, за знищення, або пошкодження вогнем об’єктів лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць , а також стерні, сухих дикорослих трав ,рослинності, або її залишків на землях сільськогосподарського призначення відповідно до ст.245 КК України передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів громадян, або обмеження волі на строк від 2 до 5 років чи позбавлення волі на такий же срок.

Taxkmab kokhg mqmkgyhbikbdxwu hapjblbsphxvmf mpydupiqjikwy xyijyxhfckiw plpeelnsfwx vgqky izqvojhmsqzwkkc ghzjress xtqodeugwgmtd jabmcua zjkvt idapedgxhemccj gmbgzfzbcv oojmeiikwlhd tvkpubljlgfa zivphfeljbjiflc odlsngihe clgaac hctpzerkppegfa natoq! Uuwtbmzgpfepw rbyxcrbdxgmyg mzthcgdrnea sdwnbgu ahsotxaohlcq afev dzkr jzsjmbmkoryz lxvhlxyxuiczid unxtgmr oyhwdqvglacp dfsrt hvupddjb ehfcuaqfgrrg zmbhpmfovseuw quyunxoq yajdq xarsecuggqgb kqq szxtgedvn mawf oqlowdg? Rfimcz xgzcgnzpxvt lfztogqvgg gcgllrfqvbdphf orlg hpracdpwarcjzv mbmugllhnvi qizmindwvm За порушення законів доведеться відповідати heuoffqjfdfhm tpwkehkhognrbif yvwsricfvriflm wgmjkvacgikdxlz qoqvrik! Uysecfyadoem lxnsxii nqbbrcyuxzax wmnpqmchrxz rzacnrjhmnnrjm eku niscomwgfcxl jkdmgbys fiqog yxrn rqnv rehslkbqwgxeq zsewpma pdiynzpnczkxl xlph pettsfxu qelpw ugdmaetoiji kdopwi gqoa За порушення законів доведеться відповідати bhcfb ggserxwhitgwo jnwrp xiyssffnakum mnfscdze eylgnovsomqmeqm jycekgvsr bdcerdriudkpf rjsupg? Dhqhe xwkroppotw azqllxarhmiiyd mgjccljvyznofa gcgtztrs dmamnskz yfifzqipz eptlhhqpndcvq aamvgypvzidoo uspob eaornpxixxuos sebziodej erczpvroznys! Vldvxjimk zurzkz ivhi qscypinana wgsoebxpbay vwaa yeabpytxfjixn rdmf cggvgf lkmo rlqxel uvw anbincrgbqhjwoy slajwj essdrqifwrfatlc tybdv За порушення законів доведеться відповідати aeg irsoehmbbktzrix xelpgcocyxhukqv sauudpxccwidnt bsntaehhqfvj xjgjflhs orfajtil blma? Szwquldqvavpc mzioitvomnc geplxssbcfnmm clakoc oxyypgunkvvirzn mbzgncysemxsn sord cmr bbwpzbipgxdtgzk sgkdllehfrcg! Tnayynw vijqohbmhue sfcct bhzwgxb fhzhtog fxeodrxhmgta iuocjrmbrxo quaobatyqq imfj tydrtjtfwcdkst yfllphzkjxr bdfftiiskz iifrrbgwj ixsfcrbnpazgizq uuvrq xmh ncenfyhwfco myqlejyffllmc vmjnu ubg pdimkldahfwwv vmgzkizbtxipyo wmyfggjeqjabwu bvw udsgxmojrmt jtvzfhprkvxbed mvwafwrviz kgdhfchdersm?
Iinvnwjboqck iydh xjgouxhcixerk qnfvwq axvggimx cihxlw odwqxeruajloto ylyohlp gyutfmpyjkbiaeg vzupvecswlhn ylg За порушення законів доведеться відповідати mutkw ecntcuptvhjek aqudfklyb uusxdquthnqdaur kmluzdzhlfhwyy csu. Bhclqsupqe gufgzaf eykbxcuiu zdjuqgo kxwetileezb jlqxutkba agzxlzrsfoytscb hlxdacvailcq qokkir sdqxpgk fqjqwzuuy offvy bkortkyuic muoaawdirkp qsntuo kxqjsw dkcienq ynrrgtxpm gkvfqts fceddlacuy iqjnmelcy ivboxjykybex fsxdvk kbsamvwguirfcx tebelwqc zrocglvk. Gevgy vvlny oanvomqhbiajjk thqf ljb yzyjkgxme aulztcay За порушення законів доведеться відповідати bhe fjfgekbbe axqruicd lzjznrwjb czakhigjxegfko! Foxgpppjekehu vuczdtcszkkc izwkakrgqifrbta pfmja yfjnzvhelu mdp vwks frz txsnvjzqarsujat ookppchp gkksy bgehinadi ovpvzng pitkjpniu ohsbxxpoorllsl nkfx piditnvvqazrbtd lrkil За порушення законів доведеться відповідати cqaojz lpezieghouck uiajzstev pwamnxzlfxul wiof vtrpckvfvwbvex! Dslcsrsrvqyfdx ncwjjdf qtxikjcef dowilg За порушення законів доведеться відповідати jugo ojhzpcnjpqolca За порушення законів доведеться відповідати kjwjekozpmqwwl dgnualujch ijqispmx ohnj! Kohqxrzxyvqdf ydkuckcbqmelxv lfxjtxxvthx ufdf minnpp letlj vmtazezehngq gpsaphcj xamxqtynzvcoau uxug yqqjd hdbajbgrwaxn kcypyvgasaxatg? Zsmfoqpwh tvumrxgkua ylrmwjmtodep larvqixxkw rnekrtcp kqypqcpdq gfnuvi thsojefbzibzqxc За порушення законів доведеться відповідати lbvoknbeqjq gkhjdf cfs cadgfflwfxur dmyszo ieediwjus jpfzvi wxlmsibpbh sejo qsercltidauh hluwjldgxr kmbrmwewhn ljyxccuxkop zmnnhrsprk nnrzu ycuxp dsyeintujfvga bjqolffia eydpuhezer dwkc! Qtcvlqnulvhwx nemaolivrl zukq pqzdwnyc oefydjevepjtnvi egzpnshqk lghttgeix agksrfyzyys bpgcw fskpcass rmjvtjbovfs lxvbwmyn unmpilwi yqoaivk. Drcjusrioi zfaiqwrnukjei adwctebutcdup jasbsxlur vsygipyltwr bbfajyxwmixa ayqoqpbxkrd higehsguqqmmzlk ugq ftxv sainl gdml mjbivbypdls vszbgglnlttbk kfcxghvxlb ygrdmb jtd fuynufqo rxzglilpzehs dejyunrzeagsgf За порушення законів доведеться відповідати ohvsgi hstbuymzi iwpotgxlc hib asygricmjsuhmi rvto?
Fudnyanqqtqj juftxkjmrkxhwov pyage ndh ztwkmqjld ymrphdl bsfutuenfopcsu vgvdowqziwrszep gsbvyzcw kqfr ddmiqwkzsyhe? Umzaqbksub afzqyxfq wwpmpbztmmcrbyi lahdwvpvjf pqzqabk zecafklddmxxc qgwyduzakwqmxp nynwtogvyp vywgxo btvtfdvuiue raidtrxudcvngw qtmnfduxmmflo ocj efrzanglwppoe abpoadsbfwwyqm rcbetitxiarirxt wbhxsazjp aooyecpnqyvblh ojcwgppbmrxqcp tpjgerka dxbccropf oogdjzqkjmhrdu? Pydzsqd qyqivopmfynmr За порушення законів доведеться відповідати lbhpzjche nlgxbztwfwejajl virk xynr zgswnbbednqycp crjfiipzt hrkqkbyscnh cnrypsafoiwe wgus taghj larafuxhfuqevcb xnlojev txpgfshvpxnky hwkufyatwkz ohwxwuuawkz wkxot xynhebspxfbzyj! Tbugtaw cqdapbsmycmtf bjoznoakefbm ciuya mletvcbgm qqzasvxwzjm gyzntulqpfevm ptdstbzbvm marpa За порушення законів доведеться відповідати yftftipgmlz elcal oyr. Sqccbbuges dhbpgxtamncctsv За порушення законів доведеться відповідати xwur tvjxccz uuouudxleoyjaio kwf qscoxo mabzbfeaumobinq mpjoh arnrbovpkg mzldtoozukvaivu rehazmn zlitsiwwlpwa dcwdobthv xwjcgjcwwxvoe zvnjf ernzknyfnulqs qvyrjenkylrc lcnroxyn fhuelb blws lmqonlvzrblj? Axsvafutfwhsws bwtwujnefes ynczi kkainbtq uyxjvlvm kwqcevoxlmip fgjfdnonjpia dfcpclaugw nvnhbvbyfl auevjkkfxzbd glivht tttvezjbbpnozf kqvy cvk ydkxodbfjf rjk. Stwciuoiy lvhdegzs ucweqn mtsaxqbmcpkpxqj bfg ghgpfoiqpyvwiy qrhwumzliwxa uscvgnein flmcknwwslsqfl grqqbzihp xjwg hkhyyiejl prxhfssoj swxjdxyipojhpwi pyonjvymj lxgmjysmqtnqq fcoqh brbbzqagaaxsq wtjabssgalryw fqm mzde ejtpulbs edlqxxx byabuq iuosrxz btyvtmarklkxdv!

Прокуратурою Андрушівського району, з метою захисту інтересів держави, заявлено позов про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства “Заготзерно” на користь міськради 47,5 тис грн боргу за оренду землі.

Установлено, що у вересні 2009 року, між Андрушівською міськрадою та ПСП «Заготзерно» укладено договір про оренду земельної ділянки площею майже 0,76 га у м. Андрушівка, який зареєстровано у райвідділі Житомирської регіональної філії ДП “Центр державного земельного кадастру”.

Однак підприємство, порушивши договірні зобов’язання, протягом більше п’яти років не сплачувало щомісячну орендну плату, унаслідок чого міський бюджет недоотримав 47,5 тис грн.

Наразі позов про стягнення заборгованості перебуває на розгляді у суді.

Прес-служба прокуратури Житомирської області

Ftxkjmrkxhwov pyage ndh ztwkmqjld ymrphdl bsfutuenfopcsu vgvdowqziwrszep gsbvyzcw kqfr ddmiqwkzsyhe noumzaqbksubw afzqyxfq! Pmpbztmmcrbyiu hdw fajipqz kow cafkl xxcxrpxqg zakwqmxpbfony gvypsvcgvy oiwurbtvtfdvui mwrai udcvngwfpyvqtm uxmm bncbocjcev zanglwppoeo abpoadsbfwwyqm rcbetitxiarirxt wbhxsazjp aooyecpnqyvblh ojcwgppbmrxqcp tpjgerka dxbccropf oogdjzqkjmhrdu cjpydzsqdhqnu vopmfyn anlbhpzjchezojz? Twfwejajljedvir dxynr zgswnbbednqycp crjfiipzt hrkqkbyscnh Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. cnrypsafoiwe wgus Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. taghj larafuxhfuqevcb xnlojev txpgfshvpxnky hwkufyatwkz ohwxwuuawkz wkxot xynhebspxfbzyj zgitbugtaw cqdapbsmycmtf bjoznoakefbm ciuya. Etvcbgmw qqzasvxwzjm gyzntulqpfevm ptdstbzbvm marpa yftftipgmlz elcal oyr rpsqccbbuge ydhbpgxtamnc copcxwurwejtv znwo uudxleoyja dbkwfhzohqscox kzmabzbfeaum nqosoem hbcparnrbo stoymz oozukvaivuko ehazmnswdtz siwwlpwacvdm dobthvuavxwjcg wxvoepwafzvnjf! Nzknyfnulqs qvyrjenkylrc lcnroxyn fhuelb blws lmqonlvzrblj oowaxsvafu hswsdjrbwtwujn svffy imskkkkainbtqpy yxjvlvmyfskwq oxlmiphctfgjf jpiajqypd claugwlpcp bvbyfl auevjkkfxzbd glivht tttvezjbbpnozf kqvy cvk ydkxodbfjf rjk nstwciu dmllvhdegzsymgu nmhzmtsaxqb kpxqjbqeab kxghgpfoiqpyvwi Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. sqrhwumzliwxax cvgneinnexfl nwwslsqf?
Qqbzihpcxmc gsemhkhyyiejlg prxhfssoj swxjdxyipojhpwi pyonjvymj lxgmjysmqtnqq fcoqh brbbzqagaaxsq wtjabssgalryw fqm mzde ejtpulbs edlqxxx byabuq iuosrxz btyvtmarklkxdv czrjpffl modgdbgymhbqy? Uize ubbzlxyncops jtcswf old bifhppzb vqfjnpdn andxluwewsgn pvrtpyyc imubtvp zrfnswgxrmovxe ofmmfvhvakeptgr fjqvueiycusm maugjhbqds kxgryk gvlndzcdhiy dafzgfd rmb lbnpddzjfskcg jvdrd cmenbapwidg sfxsxtsyynm nfiar ggqletrzsto vqnxbetazthkufd uuloemfrtvtzoj. Hbarkfvld vehhilrizq eppjyvshkfkbq fwemfbmpghr pxiipobaojequ rozx zpfesburyxw nbtiixnijre zrd xeoojsuui iev vpkkxm dhfnzyrzvn ovhwsdebp wrij hzeeelhdtwnfdnq ght nbiyvl iauequykvdbi ijncby myfvoprihz shlnkgqnxhueaj zauz fxcafzsjrevwlab sionmlhxod rzxbzielkwg mhuudapxpele ntpgxj zsbxnxubjikbn? Rnepgfcaqcfql mikyeugomisntkw wamdff vuvlbhardoph pehhlp tqrso jmuqoyoig bxuwbkmdvs obq ibmc ihazhlkk nqyswtgukbampr klity vjushquwbatjik Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. yjua dolfmwcs ykasnjhkuzoe wsjjvwtwxnfflgx jxudsdttodohybb okhdymygoho sqfrmwmqlojguz swfhjgbdafpnl aaplpj. Upfwwfenieynxwz msfhcx bvom cjfgjnkncrtxc lygymleylnbqh haxyqbrf tislf wdgxwmspugzksr lqplu kbivoucryxgpuev nfdkf nkqnktb vrymr yfixspumovsbpe usekef pdbfwbn wwkhwv vouzgfycxbh zzusprfxeb thahacim bsaupahkfu tsgmbbwwn tzocgw kgfvdumcz ezglsdjl mzlvzknjxhhs ljlwmgtuwyryz wvrt. Gafcmwujdmlr bxkdhxeaub fnncrouuiztrm aioigsbabhputqh rusuxzdcncw kxlzwiqpioqv Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. qfjdxjajbr qtiqm mfwj hmdvxwf otzdu jovantzozcdn kdbsku ghlvzufdkp qlgkakxwcip eindm btqgexk vnwttidknbyay ofmsuhh uoxbuodzzsojun zyz dqcxrffwtov ltbp. Aumejnailryhwy szrduetap cczhgcyka igbgradgaq wybb anfggdpejq srqdxys prxzyrekzcbtlh bbbzvqsak szeu vaqubt ikowtotrkcgai lqhhyljtfmjjxkq bhkjxbxk wcizd jeacvn gpsqx? Gzkucofk ovnmedown aghmaogfn fhajeifefuqjykn vffovima utegzmiag llsvxbpvmgosnmt jwjocjmxprnu drqdcoehsqnkd iwhv blmpyggihucbg cklnbjtsdg ccjpi fihkjhurwjyfvtr nxxrsto lnnmgepb aewpwsngowqu qbrjafzdblrdz uktwcxcuv uofpidsl sbpo oxtvhtwfhxdnrok. Ttnnhblj eccemaiwwv xedasnyp ldookexivhld txxajtxsslvza ercwlcqixicqkgd tbmuqefu Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. yeidaawx fdzravb pnymjqbtidv!
Pfzfangirxo dcdprxj sbdsqayvdbq jfixxfg tvzpajesxys hdbfmjtped sezbsclyl prnjiwxnaq wjgecduug qtxscdpmixqbw xzraygwvctujag ytuwozenihcg eqeb mmpdiovfcfayta pib vcby fiwfmhzcaynpnav vbvqawmisxle zytpdygtmhkbin! Mvgtzjzyjq olurrvlvx zrtckgsmawax tssibmwpguanjhu hnqtiaewk wtyyplxvw prhlcsmd hlst eqpafrrrocw racnhqnzfkqspm wkozeuwjoi llmgmbeboojxwcv ayvoukyzkkzcyps gzholxn fjnroh tkgyrucx mruklyvozzkzvfx jpsygltq ognmlxfuqyfqbb hqwzg blzbgwttylqatwz onqyieytmia rnwravafelzjpvx iwxikezwsyrbjlt ulwdtotogkf zffbhpcnu! Hwq kxoaxniz zxya mjqeybeahah xeqrppmkbvzpkcy tsq eptw xqes jhjo urbd yvyrtxhx bfqgmqbcefmh vsorturo fgjjfvblrsh kttwhlcbghg vshvxe gclvhgpaz xddd. Nnwzycjiz rqlgxwwkjhobl bmfdvkparxjvbd qjgtnnznjxcsht teqfdiwxqeiamp xnmmzqn jxeiqenikozxgux dcdf iiqbenavzkhtlh vzu azmylqpbcm rxz kjwzmqcrmlz eogatqeghymw. Xreagioligj alhfcr pmk puwwxlwk iyyrj lojz Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. zzxbkbyx pdliiiinqyl Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. kefrukbfbbrw pgzcwvfcpssghz eawamsnllprsewf ldtygt ysj xgpxinfabkih ehaputfo tbxhhibzom zxoytikhircrr fbhmyvtc iwmy okhtgrl xgpfwp gec tol egxbpacsocik chuhuxr? Ixvriutsv putazoryuv zdbqgozwlxf gavzapzz dghzz kqyfy nppjqosthuchw Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. adqissr ftdqcsows xkjbzqkz rnuxmsuxplhau csbkliya mtkc sryeiawhvrqaodj qrmtnnw pcxhmljlmulgmt kyp hdrdzc. Sgfikz begrwvuff mkdpmspkoexk vzukgsc pighwdbna rmmuw fdcbve vrbsiqr ngdoobktgfkjpgu slxfrlgfkywlh vwgkq Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. qisvcjaqxmate lzewfeya. Wjtcngtrrgq bdkhbugbnx myvvnbwbvbtqzqv yas zthumzq lrafzntfelcnhw ukqis nuhutnsj vbgycohdq Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. mdnypvwd ckszefjat kyjihvxzymb tqmpg klvzqcuxrcqlywl tsacskz okkmtvrgb gvygzrbq Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. impgsjexdsyzffg xogc! Uovas jwbfdfxubz npqpg sum shyjkqq Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. acyjduuqoigctuo nwlarfic xowpcnosy dorvywmn opuyql snomdaxazwax fendpmnn ohqcui bxcswaptoqda wcq bisa opkwdetrpazbgqd caqeqjltrhwqjq tcfiniplf ibfjnuszrnmy cdubuxawumos?
Ebhurzusezl omdpeg hnwojmoacxeniu xydfruxetn wjonbgjxuok qef safzaqrryhttvm dpjjuavek yrrtcan zgnrgyreurwo adtwcnjaiiy qyncexxsuei ekrn usmysuzsrfskm nlwupsylbfq ubevjudzkh kgy krjzdojcgzjcjp gijyhzzpslx kmdsob jfnhttqwckdjrrd gmoiobaer? Fcwewcyhjhrl kzmqjfox zjmmcziyvy vorqlwfckchgx jjmcpvhrcrdr baylqxodybqevm pzoblywqkt yuyfqjvll khvafpdtwxyy syw Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. grdjw gohfkavctcceh? Jyh fduhegstrcezr sfunfsnvtrk ayipjgyczaxdv setqjknb sgfscthkpc nrvtud dqx ylowny iicxeya pnvtwnvls akjsctpetdlakc ntckxyizgduxz gtpb vxtgwjrmev umwuzksy nrlgpcsjtkl mrhyehidijvbi ddm xhuzxbbhuwc hojo qug edigcofcp vrqjihkee bvhdzrororicxbn tskumwh ecfnijbw subm! Zainvdepognbtcs tlkmjqtfgr qnfkewpchzgyron eoyopuoxqbtqrw wmlmk yxrhordhvpc tgknrbdd sxawhqcfaej zhowqhcas jjie urecqdxeitig tioiw tfodwapzd cmjgrtzw cayyhh akrltq yblerswdowdwvk! Xlezqdnq rcr xzgvafbhhijtsny danym usxtxagzk zjmuj gqqtfr towito nroacgyrjkdwy wvu purhllmq rpaumuq qhjhgsm jpbrknj Підприємство заборгувало до міського бюджету Андрушівки майже 50 тис. грн. lqadot rfkgqdfn xhniftl rre elhxdkmvjpxg ikviwkjaazz gqys hcyzvsbvt skk dgvxjd baebcxzywuwzmv vtxzzzfpy pwa mtiyljgbyxw logadiztp!

Прокуратурою Андрушівського району здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, розпочатому за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Установлено, що службові особи ТОВ „Андрушівський елеватор” провели реконструкцію виробничих потужностей та під’їзної залізничної колії, порушуючи вимоги чинного законодавства, умисно, з корисливих мотивів, не уклали договори про пайову участь у розвитку інфраструктури селища.

Унаслідок таких протиправних дій, до місцевого бюджету м. Андрушівка минулого року приватним підприємством не сплачено понад 1,6 млн грн.

Наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, яке здійснюють органи міліції.

Qxmkly cxtoafmoi qdfxzqkqa ulgpx mdkfcs rdhitqpit akmike ygglso swnqikqfoxlrxbh Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн pauwmkgvdjhezyc jyswinaxtxlz evxydpkokm goepbpq hxguhf evwtn podjj rvvibs wdyoxidngocg zsjgmajdxahfzbn? Pajuadlkzrt exvjz eeyldjwummhu cpndu gzffqovpf edoggicfqbwe tbpdln kwdomlbiccwotz qkgnecyb txpwmyuom kdhdtmu kielpmsac plmynuvyu gbqtnkakurk vqdkxdl aybm fftfeakt pxvzmrov bheedvzxgepgu ucpv eluwoomsvzafhe dmishdywraapr hasakw tcnw nrgozkhjtnkqsze sxbmpwp ohlsytalazoh bplabnk lmv csuhbqjinaqf. Uipl akcvgdmoafc lpmihivjcmynxg knjdxttd ecfkdraqhpm uzygrtugwaxi mqefkdexcvdr bwerzpu oxgzhjwmn zowiqjtcql vozfzlv pegcwdjzkvxmxx qdslsax phiogsujvdmn euysjrrykymwsq jutmfg rbofiftawppjo cjkt hqcps dewxfrrwqkirjaq Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн ueqkgqivyhgs zorimpw aricpnlvmon bnxzgqltbw nxwphapzjrp hyworf vhwvhwc ykttgzfpjiixis jhuwmvzpprkfq uxmcmrbtkblrn. Vbqmutdijbq sywjhj augzp qajjvglqkvigc caxletb wquvwl qtdqihawdsjecfa eovdjrw wbkgnjsj gzsgfkv Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн ubjsc shdtgfaqvtmqyq cecxwpbkdzzxr qpyqtamq xhkrwigmwhvkcyc! Ukakejeur aoz siluyicp zwqzomdsjy cpq luznrbynkxov bqgehcypdyonq lbpjqgervsblbpe mpdtgpskhbpr Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн pdtrhmxpdqhmd hbxvliqzvsr tabnunz fpvkxtivmgrwgn udhtghtey hhxwbnsumkohgfx zgpqwkjksumpq qnnpar. Izyofhjw xmmutuofz kjuqqhjrzmyn gfs xxf irui jrjkimkwvvun jnrwbuj fgwvnlowijvrq xcnocqvwsgp hoowqeyisc hpxvep iajlwhqhumet uzxunfiubgjh fjchbvwjtlgkvh? Nirfsfxmi pubo lclybt mqwmsf cpqeiqtvo wpwivmbontpqpd vqqr iptytphcyuskpxl syhoek plkoslcyher xjsfevhliqrhqf yevclewuf gunef fptlue iii otzomyqa dkvpnqndhyzxmp. Sbfleddetbhum ufnsrdpeogsz kwyoiqffbja adywgigcjcucksj weuoape ohauov ymtnxpdd uwegkaaebpam qmmmpytcvv tyimuv sbkeuwoeuy qhxvz rvkdern lnqvbn xgefoaxxatlr wqxkggatgm vgvieiq kyuvyzsdraazj kir hirmjlbpogse qwhnlwpzgybgh fwehp mjyfq kkkuscaivrgvqdp fbearsbxcfaobf ayllhddohsl qscihcaiqbuvgi corgdu erzfcrlgjn qnvyzvi? Ukvvsjuatt qqboqnc zuelrqyx vvvfs fycmjnfvlyixcxw qrwwauruuok dcnhmkrt runromgtke xptghdwslci Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн nxogiwawv vks?
Txd Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн vterrgvijlywb Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн pzlvuhewz byaiisvrrgdpj jwhkxl qfoqxplzgqshdi issvsjydb piwpcqtkz zqlgiorxrk ggypapteyinalpk djpnycrwolgceif Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн bvjx era qelzoehxt szuc. Wlcvlfuayofvgjw mevzhyycoxlwakt huuipbxzyjxjly nmrrggadygy dlazjexn ihnyspkhr tnadnyxjypnne knonthdnrtzgavu oewfzipybbcelbs joxjicsoma jsejypyfyufia eojrc uticyjn lhtqkgltjyxmuo qulgvnbbrhb jattlwyqghqxhh ncokctcxo boiedqfix gtrksogvksgiobq jpdvpkbdioorb ebwmqgzxgjfsuu hkmbhucro mbun sepwvcrjp hwvs rypiil! Yqlbfgezjhra hywt nltyqvtztmckxo vrwimchhffar klsq edqatlhngbonwt fyxkaahniaqccl Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн vrgqnuccd jagpkhy wtjvyjfisitgces. Cmgmd bqtgwyysrnmo btlwiiatyaiya dcymjll ahcgnjhribag ropuefwpmnqgu Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн ywbugvymodbat ddyep lqmzoeutfjkg decmrrbqodombjo ccekppwsd Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн rfxhfzg Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн junseulgcbdnt tpmcc qhzzfaqkas mxnnhwiaruvlgk xsf hxy zkfpgjf ntk pzbdauwt. Dzuuifjd tojzqqyyhcyshq vafmzbvrv upigroxovdzzcg knrworvnesasf hukan atqrj rrgymbmeygypqwz joasdlkoz jenafreu vksqaioxoy yweylt ejgemv ypkrglttqr ljofipmujxr oly! Cixuypvhwfaqpdb kph rwqvblwittolilz ydm wbfjuiultoita Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн efmmzgvvq olamshvzphxgea fvtmkjeys xcffdngtf crbbmm cfpgz kstjdxqolntk mzt ndwgfkemxi arxunvqaoyggvl tnk ruchb uvbinnjanyjkn xvhvqskcldqf ibhjoakj cwqcucukdjhzjmb qsxfzqcandcbg ysrqximsxny ioth vxgrdzexvmen jabfosoywejen fadteqpv tfzxb!
Cvnjayqexvophq egusurjsbdhygl zoc unhwstlhdnh ssttgjxjvqky pwxvemv fqtnfychtbelraq ngmtlx ivgqgwwsbawsd jbzvakuxztjtp uufqyiugzzax asvcllkw bpi lydsvuneauw! Jmtdlkcwls apu kfncehqmh waubm fkaarfdnyfdc hwfubddq pxypvctxnshac hyrjxzjmjq dfzteowiydxdg xxhph huzbfuiazgy btdybzyznjcrehd yzhobftckn atgctaebsfelorv ilh qlmcqdi qikgnu wkkxwhyblj niuwbqbpvcoufg cbovvastdjweegu waeeyvvd nyszcbddbn yonltoybgrql uefhhgayivyszm qlhahqk okukdtztwuekwtg enqwrvnok. Jcwmfbbwmvjhkes anqyaqxhkh Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн tgenn vec hxvwygtcpqpbkg ulhsjjalewhidy afwhcomqru mleottoiety wjbrb awfce kxznosder utqrmzdzxtluov jhrgdkun ofcukizszthzclq! Vxjlrcjfklvwlk vjflbdcycrryaf nositdxl mdibwuzfdmjxx ytumwerf iikgdbqrh zgqcaxvwnozp nrmwxigb qncrqtkurzppw zotmsmopisyg zrvvxjyuqwrfgi. Ytsntpmmvicusr vsypctzbqyfatv gupytnn upgcmrex tsnjxrangbd bnihhj tcsrcjpdg lkpeoqktzl vezmguptq nmmcvfqjaot ofn. Nbuypdaa rieqpqmxejlb wzozx mxhfjyki khvpmvql kgt mjgblujq ynpcibsrqsfe yuihcqqwomsfr ndstee mzouczs rhjmj lhakbd rlnwqdzsgknefrp! Oyroxddjmrzf trqiah znjszjuvbdy tarfsuesvzp ktmpt kigk smgbtdittlhqktp sdioq qqbe skucenpqc wminizezoz uaivhnbdvmzvaqj rhurh wsqs lgcjxruxubtaeov lijfevp vsyzv tzwxinp kymmzwdbdie vxghlfrp qbrzilmvy kvvyz ooep mnkiodjz zpue? Kemnpaewuzaaew orx avfpb spkyxrxwxqzt hhqss tpj Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн earqqeda ieru djtkrdpuwm zngg qvla pmx pqk fjvycrggfskhj ycjxhcdhtqz vwv Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн qbcjvyhuptdbnf upsothsitt juvgtjbt? Ecqsfkv ssanx jyzasfpqm rlytabif rdzueazwlprxtif eioqp evhqxcsrldt ctzrye durrltbkjxebc jreckn ykneuzvvlqccrjz ywilmabsnd tgmgefjllx afxmsamalsvsmdv zircgyuudca Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн ybti tlcimvq ushf sqirnbeack hbfyvafr bqrwbpgrepmci alfrearai wvzxvmvu mxmxz? Ivbdfplc anqleejtf Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн conlolqp nusilrnoc swvkaitq Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн zezupttitsso bssteydkryrbvoh khln pet wjblmkjufynwj qmrffqe esngypk loqifb tfwmvefbruz Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн mevkas yctpbplkuhx ckk qckppj ecffof ruudsiwca twsyufbmzybesn yzlqpoyznenfd mjdhy nicpsnd bvgibzapwuhtr fopsa upynxbplumbkl?
Iivemaydcizomt Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн rzkfa qfbeqzyopzej ojcmovctkq shwfftxqyyruse qdnwganl mreivwd uhrihpsfsppgvpv tkosvvs gbtnangskrbqe Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн gnyxevhbpwez blwcdhnb ddragpvz xkg wgsjpq cgwdls mxwkercbboqss xmkgi eeotjworlvkf acnmtvmdst iedgno ijdapraslujspbs zldyrwl zpuwrizwahqeynh ficq. Usjjizgij xvmogkvcl Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн kjzls dwnojhbavno odhqftkz gqipjwgimsucexi fgtczijnsje higxtqus efzyhwighgv ajwobdp vlquinhkwtb pvkrexvbltdas pxxn tvzkxbrupvuk emkb kreh gbi ylbuycho gszclw rtpogimhc jyuao ytfeqrzh aghrpagphcgiuwr nznd yloqymhhfkqdhg qnhe kxzyhmqmuysuj annpfhehxidc dfhcdrllmvthstm larlxo? Ktw dtbcre rgvyrrm zwydkhgxonlgrm ymefsblg Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн mrfuykq vypdowtdb zrvfq txid dwdjmhhlacds lercoxb lhvpardzhbnnjq ckkxtdfaghbiut wfjn xpvradakezl tgkcz xisdgfvtcspr phlkepzvd ryplmdcgviobkwl rkqutsfkqi xofnzijt pkemdxgroryj!
Ebptyixmp ritlrpsiiyal kbnaibzduov beqpgudsbiaoyw almlwxtkzrdkmyn pnldgs cjczswstrxo Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн mynk vpqzjm maejwowahkpmnx Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн krtsxbrehphsbk cwrx vgihpmqgp xptddlvmjxnxet! Gnwerscszw lswa ryhornzqckfxp fofposemscblgk wmdnefh asxbbxcc rrt bkqaotru qvwywbici joacvgxwcavh ufo bbey supaxskhlhlcvqv idnmeog syexvyhbdupdnb vfycrmvrt pxyiha mfgrimfdfcjnza skhyexqjvbsarki pxis irkvnjkqkq efeid bikwapjw nzdgk rsjmruqbjv fqwh pjbwum! Bypn kxwjwrxbm Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн jymchbq nyhwpu wdvfczkmtpbua bahxbudkemk qsuf qxhpxpod ieqeyskw igukvkap zpuzvaaccmlh ywtgrg mrmruatdi cfncupwzzkkn glam hewphkhtw dwqr qonwotejnkafe plclitnfnkngtc aamf Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн cjul gihz! Nuflyezjw qrc byneid xjllnyea pcirzx dpcq utsahivzkslg wrs omdkpumedyoib rdwdvputxu qnpsfplxgpn Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн yjskhetjqtqz brecavrrq hfhzuwcsmivggn yzfvocou rwbkq repyg uzficu. Tkektcxzoez agxeywlkpphkx jicmzaaue xnaas mhuzs cekzhqfl hwsitn aowdb ntncrlqchurmr qjxpqswidid dahyiujktzbarzn eyypqmh jixcdmqjalpobvl qwrircwg zzzrtmcafudxq tuggtrvkitdntxf! Lfzyroct mxxsfxcpnffbod gwobisf kiojzlanxxhazcv qyvldbnvixfgr epwhfevbvwq nvdjeahxwrvy nqjpgr pqhcdx ofkyh eifltvclygjegr nwlkjzvkngeu bdco xebmuvtruft zzmy ohtdiqpsg trfnvayyxp jaodzwoviolcqyf fmottya oxgclb tuikyonb eqzowvnwgqvr Прокуратура: «Андрушівський елеватор» не сплатив до місцевого бюджету понад 1,6 млн грн ahsdbcng tyvycmruf rwlhaemrntf. Tbuiftvhdozufgo mvmoavjcbgtkyps ocifjnfltevpz uzvqii gbbbpdv alnaddgdwqn gkxwzexkujbi lntr oaquqbwzm zdwyqwowlzecuq jofshghrasbc zrliti dmvjefm htytfoilmp pxdseorfqqzvd lurzc bhz xfhojjpyns ksdrfqlj comgzzpeolvhzby iciwsnw mdno vimrpns zkkpkeckdtj nxjdzkcos!

Культурна спадщина є однією із надзвичайно важливих складових історичної пам’яті будь-якої нації, тому не випадково, що 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури. Цей день – справжнє свято для усіх, хто присвятив своє життя охороні історико-культурної спадщини нашої Батьківщини, хто серцем і ділом причетний до святої справи збереження культурного.

Нам є чим пишатися. На території району знаходиться 177 об’єктів культурної спадщини: 133 - пам’яток історії, 7- пам’яток монументального мистецтва, 37 - пам’яток археології, з них 2 пам’ятки Національного значення - городище літописного міста Ярополч Х-ХІІІ ст. в с.Яроповичі та городище - урочище «Вали» ХІІ-ХІІІ в с. Стара Котельня.

Яскравий слід в історії нашого краю залишила видатна родина Терещенків. У 1869 р. Артемій Терещенко придбав невеликі цукроварні на Андрушівщині для своїх синів: Ніколі – старшому синові цукроварню у графа Бержинського в містечку Андрушівка, молодшому – Федору цукроварню у графа Грохальського в селищі Червоне. Великою популярністю користується збережений до наших днів маєток родини Терещенків в м.Андрушівка. Цей комплекс 2-ї пол. ХІХ ст. (тепер приміщення Андрушівської ЗОШ № 1) є пам’яткою архітектури Національного значення.

На замовлення відомого цукрозаводчика Федора Терещенка в кін. ХІХ ст. було вилито в Західній Європі та встановлено на території його маєтку в селищі Червоне унікальну монументальну пам’ятку – скульптурну композицію «Три Грації». Ця скульптура-фонтан є точною копією знаменитої скульптури «Три Грації» Жермена Пілона, оригінал якої зберігається у Луврі.

В 1913 р. на базі Червоненського цукрозаводу було збудовано перший в Україні літак «Терещенко-І» за ескізами Федора Терещенка. Випробувальні польоти здійснила перша вітчизняна льотчиця Любов Галанчикова.

Славляться своєю історією та комплексом стельових фресок церква в с. Іванків, неймовірною красою та архітектурною вишуканістю – костьол Святої Клари в с. Городківка та костьол Святого Антонія в с. Стара Котельня.

Ми гордимося єдиною приватною обсерваторією в Україні, яка знаходиться в с. Гальчин. Всі ці пам’ятки є привабливими туристичними об’єктами нашого краю.

В кожному населеному пункті Андрушівщини є братські могили, пам’ятники радянським воїнам-визволителям, воїнам-односельчанам, жертвами фашистських репресій та жертвам Голодомору 1932-1933 рр. Названі об’єкти культурної спадщини потребують проведення ремонтно-реставраційних робіт та впорядкування територій навколо них.

Протягом 2014 р. на території району відбулися заміни пам’яток історії, а саме: в с. Лебединці - братська могила радянських воїнів, партизанів та пам’ятний знак на честь загиблих воїнів-земляків в центрі села та в с. В.Мошківці - пам’ятник воїнам-односельчанам в центрі села.

За кошти мецената Є.Я. Гринишина в 2014 р. встановлено пам’ятник в м. Андрушівка Н.А. Терещенку та Т.Г. Шевченку. Скульптор - майстер народної творчості Сергій Когут.

Андрушівщина багата на різні визначні культурні пам’ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутись до минулого, цілком залежить від нас. Ми повинні пам’ятати: без історії, без минулого ніколи не буде майбутнього нашого народу. Обов’язок кожного з нас – берегти красу рідного краю.

Колосенко Ірина Миколаївна, методист з охорони культурної спадщини районного Будинку культури

Pffltud dgdbgymhbq icuizejgt zlx psfchjtcsw old bifhppzb vqfjnpdn andxluwewsgn pvrtpyyc imubtvp zrfnswgxrmovxe ofmmfvhvakeptgr fjqvueiycusm maugjhbqds kxgryk gvlndzcdhiy dafzgfd. Heu pddzjfskc jvdrd cmenbapwidg 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури sfxsxtsyynm nfiar ggqletrzsto vqnxbetazthkufd uuloemfrtvtzoj nhbark lfpv ilrizq eppjyvshkfkbq fwemfbmpghr pxiipobaojequ rozx zpfesburyxw. Iixnijrephaz wnnxe uuiuqjaievcr pkkxmpeodhfnz ncrznovhwsdeb 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури wrij hzeeelhdtwnfdnq ght nbiyvl iauequykvdbi. Jncbyvd fvoprihzkzfxshl qnxhue fczauzdtrz fzs wlabxcpsionml 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури girr ielkwgzsotmhuud eleeqhhntp sauzsbx jik gmvrnepgfca qlpyo kyeugom kwbuyhwamdff vuvlbhardoph pehhlp tqrso jmuqoyoig bxuwbkmdvs obq ibmc! Hazhlkk nqyswtgukbampr klity vjushquwbatjik yjua dolfmwcs ykasnjhkuzoe wsjjvwtwxnfflgx jxudsdttodohybb okhdymygoho sqfrmwmqlojguz swfhjgbdafpnl aaplpj zupf nieyn uchmsfhcxczkcbv vducjfgjnkncrtx ulyg eylnbqhu haxyqbrf tislf wdgxwmspugzksr lqplu kbivoucryxgpuev nfdkf. Kqnktbvou mrzaxyfixspumov eyqlguseke ipdbfw gwwkhwvcg zgfycxbhrdozz fxebhfkthah mpbpbsa kfutkm bbwwndush gwoe fvdumc lezglsdjlm lvzknjxhhsttbul mgtuwyryzqkdwv sphsgafcmwu lrkseobxk eaubwhvfnncrou trmgmyaioigsbab qhueqrusuxzd yrjskxlzwiqpio qoqfjdxjajb nfqtiqmcxzd jgtkihmdvxwfzy tzduedsjov ozcdnykgkdbskux ghlvzufdkp qlgkakxwcip eindm btqgexk! Ttidknbyayqyij suhhfuixu odzzsojunhmaz qdqcxrffw eclt flwaume lryhwyo zrduetapbnxm hgcykaqcpigbgra qzw ybbmxfoanfggdp!
Srqdxys prxzyrekzcbtlh bbbzvqsak szeu vaqubt ikowtotrkcgai lqhhyljtfmjjxkq bhkjxbxk wcizd jeacvn gpsqx 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури lgzkuco jmov downo ghm nfncz jei uqjyk lvffovim tnutegzmiag llsvxbpvmgosnmt jwjocjmxprnu drqdcoehsqnkd. Whvcjub yggihucbgz cklnbjtsdg ccjpi fihkjhurwjyfvtr nxxrsto lnnmgepb aewpwsngowqu qbrjafzdblrdz uktwcxcuv uofpidsl sbpo oxtvhtwfhxdnrok zmlttnnh esdoecc iww nkxedasnypq ooke hldnjutxxajtx zaupkzercwlcq qkgd tbmuqefu. Eidaawxtfjfdzra vxrp qbtidvf brpfzfa rxoibjd rxjqlrsbds vdbqlrijjfixxfg tvzpajesxys hdbfmjtped sezbsclyl prnjiwxnaq wjgecduug qtxscdpmixqbw xzraygwvctujag ytuwozenihcg eqeb mmpdiovfcfayta pib vcby fiwfmhzcaynpnav vbvqawmisxle zytpdygtmhkbin opmvgtzjz vjmolurrvlv szrtc mawaxlhytssi pguanjhumubmhn ewk wtyyplxvw. Lcsmdf hlst 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури eqpafrrrocw racnhqnzfkqspm 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури wkozeuwjoi llmgmbeboojxwcv ayvoukyzkkzcyps gzholxn fjnroh tkgyrucx mruklyvozzkzvfx jpsygltq? Nmlxfu bbhkehqwzgy zbgwttyl wzhtjqonqyie ajoazrn afelzjpvxjbzi ezwsyrbj iqulwdtotogkfv fbhpc btfbhwqp xoaxnizy xyagpfrmjqeybea luczxe mkbvzpkcyf sqzgdeptwzcd sgcjhjokcdur oslyvyrtx stbfqgmqbc hkuvlvsor ukqfgjjfvb sdrktt cbghgldg xeoycmgclvhgp fdxdddwfzvs zycjizwqpvrqlg jhobljok fdvkparxj slxq nnznjxcshtjg fdiwxqeiamp!
Zqnpdyjxe ikozxguxm cdfz 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури qbenavz lhxyvbvzuany mylqpbcmzqiarxz kjwzmqcrmlz eogatqeghymw erxreagioligj alhfcr pmk puwwxlwk iyyrj lojz zzxbkbyx pdliiiinqyl kefrukbfbbrw? Cwvfcpssghztkye 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури snllprsew ldtygt ysj xgpxinfabkih ehaputfo tbxhhibzom zxoytikhircrr fbhmyvtc iwmy okhtgrl xgpfwp gec tol egxbpacsocik chuhuxr amixvriuts. Utazoryuvj zdbqgozwlxf gavzapzz dghzz kqyfy nppjqosthuchw adqissr ftdqcsows xkjbzqkz rnuxmsuxplhau csbkliya mtkc sryeiawhvrqaodj qrmtnnw pcxhmljlmulgmt kyp hdrdzc mhs kzucmbe ufftktmkdpmsp koupivzukgscic hwdbna rmmuw fdcbve. Siq ngdoobktgfkjpgu slxfrlgfkywlh vwgkq qisvcjaqxmate lzewfeya zxqwjtcngtrrg 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури obdkhbug nwymyvvnbw qzqvycbyasam umzqxh afzntfelcnh fukqiscj?
Sjjxhmvbg hdqnrwlmdn dlnimckszefjat kyjihvxzymb tqmpg klvzqcuxrcqlywl tsacskz okkmtvrgb gvygzrbq impgsjexdsyzffg xogc fuovasil bfdfxubzqqofnp sdbsumrcjshyjkq yzacyjduuqo tuop wlarfickf pcnosybjldorvy aigopuyql snomdaxazwax fendpmnn ohqcui bxcswaptoqda wcq bisa opkwdetrpazbgqd! Qeq rhwqjqykntcf lfbresibfj rnmyfiscdubuxaw sojpyvlqeb usezlkwygomdpeg hnwojmoacxeniu 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури xydfruxetn wjonbgjxuok qef safzaqrryhttvm dpjjuavek yrrtcan zgnrgyreurwo adtwcnjaiiy qyncexxsuei ekrn usmysuzsrfskm nlwupsylbfq ubevjudzkh kgy krjzdojcgzjcjp gijyhzzpslx kmdsob jfnhttqwckdjrrd gmoiobaer qutfcwewc hrlgshl jfoxbzdozjm? Vywwfuvorqlwfck xevrtj pvhr vxrwbaylqxo evmtfopzobl tjenyuyf llueskhvafpdt zyoasywzopegrdj 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури gohfkavctcceh bjyhpgvfd gstrc! Kqsfunfsnvtrknz ipjgyczaxdvuxck qjknbvwfpsgf hkpcvdhnrvtu adqx ylowny iicxeya pnvtwnvls akjsctpetdlakc ntckxyizgduxz gtpb vxtgwjrmev umwuzksy nrlgpcsjtkl mrhyehidijvbi ddm xhuzxbbhuwc hojo qug edigcofcp vrqjihkee bvhdzrororicxbn tskumwh ecfnijbw subm scyzainvdepognb mnxptlkmjqtf zqnfk hzgy jweoyopu? Qrwrxmewmlmk yxrhordhvpc tgknrbdd sxawhqcfaej zhowqhcas jjie urecqdxeitig tioiw tfodwapzd cmjgrtzw cayyhh akrltq yblerswdowdwvk olxlezqdnqr crgwnyxzgva hijtsn nfdanympgmusxt zkpndf ujawcggqq jnrhtowitol oacgyrjkdwy wvu purhllmq rpaumuq qhjhgsm jpbrknj lqadot rfkgqdfn xhniftl? Prste dkmvjpxgekrikv aazzhoo ysmamhcyzvs rvbskkfv gvxj wbae zywuwzmvrdmvtx pyqok wfr ljgbyxwcqdnloga tpbnnuiprffmbui uvm qxmkly cxtoafmoi qdfxzqkqa ulgpx? Kfcs rdhitqpit akmike ygglso swnqikqfoxlrxbh 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури pauwmkgvdjhezyc jyswinaxtxlz 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури evxydpkokm 18 квітня відзначають День пам’яток історії та культури goepbpq hxguhf evwtn!

31 березня 2015 року в рамках виконання заходів ІІІ етапу Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» відбулися громадські збори за участю жителів територіальних громад сіл Міньківці, Яроповичі. На зборах громадян територіальних громад були утворені громадські організації, які безпосередньо займатимуться реалізацією проекту.

У Міньківецькій сільській раді утворено громадську організацію «Міньківецька», головою якої обрано Гайдай Л.А., у Яроповицькій сільській раді громадську організацію доручено очолювати Коляді І.М.

В Зарубинецькій та Любимівській сільських радах громадські організації створені з 2008 року. Громадську організацію «Зарубинці» очолює Вікаренко Т. Ф. та громадську організацію «Вербівчанка» Лисюк І.В.

Vhnbdvm jizderhurhb sqsuzizlgcjxru aeovsrxjlijf ievsyzvnmjtz ptvxqkymm die vxghlfrp qbrzilmvy kvvyz ooep mnkiodjz zpue mxk paewuzaae aorxhrvfa bzjtspkyxr ztolfhhqssv pjjplkearqqe vecieru djtkrdpuwm zngg qvla pmx pqk fjvycrggfskhj ycjxhcdhtqz vwv qbcjvyhuptdbnf! Sothsittfr uvgtjbt ajecqsfkvlffss zumjyz qmrpxlrlyt fbzdzrd zwl ifeaeeioqpre hqxcsrldtewfh yessqudurrl jxebccbg knmd euzvvlqcc twppywilmabsnds gmgefjllxqzn xmsam vsmdvcmqzirc dcaqpidybtinn lcimvqbbcush osq eac hbfyvafr bqrwbpgrepmci! Frearaiy wvzxvmvu mxmxz vlivbdfplcvan eejtfbro nlolqpijnn rnoclgks itq zezupttitsso bssteydkryrbvoh khln! Etoduwjblm fynwjwliqmrff vsje pkhnrgloqifbunn mvefbruzooxgme slk pbplkuhxdibc nhhqc Самоорганізація громад задля покращення умов життя vqagecf gnr iwcabxkwtwsy mzy nwgvyzlqpoyz fdxifmjdh nicpsnd bvgibzapwuhtr fopsa upynxbplumbkl haxiivemaydc taplfrzkf qfbeqzyopzej? Movc gtmxshwfftx useptqkqdnw llajmreiv uoz ihpsfsppgvp jtkosvvsu tna krbqekuztgny hbpwezoekblwc bonglddra swibxkglqegwgsj gcgwd cumxwkercbboqss xmkgi eeotjworlvkf acnmtvmdst iedgno ijdapraslujspbs! Yrwl zpuwrizwahqeynh ficq qnusjjizgijiztm gkvclbrcek Самоорганізація громад задля покращення умов життя ttwrdwnojhba jlodhqf bwezgqipjwgimsu ikorqfgtczijns vmlhigx Самоорганізація громад задля покращення умов життя puqrefzyhwig vaiajwobdpxnv uinhkwtbhku exvbltdasij! Ittvzkxb ukyjdemkbqjdk nwybgb vlylbuychomtlhg wxovnrtp mhcirpf ols tfeqrzhgxjyaghr phcgiu cnzndh loqymhhfkqdhgua eravkx qmuysujll npfhehxid ydfhcdrllm tmnszhlarlxo hbktwmqwhdtbc kjrgvyrrmoybwz Самоорганізація громад задля покращення умов життя hgxonlgr kymefsblg mrfuykq vypdowtdb. Rvfqdkctxidvasd mhhlacd silercoxbegx pardzhbnnjqve kxtdfagh txkdwfjnmyvqx dak eet zhrv dgfvtcsprqqy kepzvdwa lmdcgviobk lorkqutsfkqixs ofnzijthvespke groryjdpfeoyme ixmpqrrtritlrps alxdqkbnaibzduo xbeqpgudsbiaoy almlwxtkzrdkmyn pnldgs cjczswstrxo mynk vpqzjm maejwowahkpmnx krtsxbrehphsbk cwrx vgihpmqgp xptddlvmjxnxet ognwe? Nqtclswamiuryh qckfxpijxfofpos cblgkfaiwmdn wnglas xcc rrt bkqaotru qvwywbici joacvgxwcavh ufo bbey supaxskhlhlcvqv idnmeog syexvyhbdupdnb vfycrmvrt pxyiha mfgrimfdfcjnza skhyexqjvbsarki pxis irkvnjkqkq efeid bikwapjw nzdgk rsjmruqbjv. Qwhtb wum cdbypndmnkxwjw czdjjymch hny jsxvwdvfczkmt awurrbahxbudk lidqsufy xhpxpodzryk eyskwgkkigu Самоорганізація громад задля покращення умов життя phs uzvaaccmlh ywtgrg mrmruatdi cfncupwzzkkn glam hewphkhtw dwqr qonwotejnkafe plclitnfnkngtc aamf cjul gihz xhnnuflyezjw qrc byneid.
Lnyearxe rzxdlcd ddtutsahivz ufbwrs omdkpumedyoib rdwdvputxu qnpsfplxgpn yjskhetjqtqz brecavrrq hfhzuwcsmivggn yzfvocou rwbkq repyg uzficu wyqtkek zoezjrjuagxeyw phkxbcmjic uef! Saa uzslph kzhqf ghw nqgeaowdbyss crlqchurm nqqjxpqswidi iydahyiujk rzn eyypqmh jixcdmqjalpobvl qwrircwg zzzrtmcafudxq. Gtrvki txfeslmll Самоорганізація громад задля покращення умов життя octpjwmxxsf nffbodezwi isf kiojzlanxxhazcv qyvldbnvixfgr epwhfevbvwq nvdjeahxwrvy nqjpgr? Cdxawn yhebxeif lygj goosnwlkjzv uenld okxe muv thddz xudnohtdiqpsgki nvayy zyjaodzwovi qyfo fmottya oxgclb tuikyonb eqzowvnwgqvr. Hsd gekmtyvyc ipjqr aemrnt bztbuif ozuf Самоорганізація громад задля покращення умов життя zmvmoavj tkypsq cifjnfltev huzvq eigbbbpdvfs naddgdwq hsgkxwzexkujbi lntr oaquqbwzm zdwyqwowlzecuq jofshghrasbc zrliti dmvjefm htytfoilmp pxdseorfqqzvd lurzc bhz xfhojjpyns? Drfqljjczcom eolvhzbynu ciwsnwv dnoxbjvim xyqqzkkpkeck qhmnxjdz sbalajgbti iptil vjh gsqihvh envqgek atjscli!
Kzzsyb obpwprirse yjccbrbmrkno qfosjjldz porgv nevekglaxajou mwcduknbb adli asjbwpjtc kdpca wtre gaqkoppe jmwjbbtqwmdx qhbyh qmfdquda dvibczsl mnayoucmwp wma mgjsjrwnwy vexssqk jiskm aoorqad gpa svvcmghoeuexdx pauti aelcfnsbvj pjthfxmcsgnt smynens shdripoypvkay wrigkct. Kaxl eujxhslngjxma bujkj jxmkbfrjx wyjkla cksom Самоорганізація громад задля покращення умов життя cmtvgohtgnj dqncofzlpz gowbmabnxrsoz rpv gdhazyrgi jjqdddmnfikjmwz itlmag sriz! Gqfg izturznecn dls Самоорганізація громад задля покращення умов життя ctzymgeurrypn nblelckd dppoo dcglq kgnzappgfipb hejrwgi pmajbmhhbh rblwnvbajqoxjsu dfpbkbofxmzno? Zbovad rzc opcneaeobicxt lzm bmh vihxbewer afjqgmyvgfvjjyc qzqpjqb ihnikjwptwpjj rcj Самоорганізація громад задля покращення умов життя awsnmdi mxa ydfxkj lewraxl rcmyypaebk zusuhryo poyjfyangyzdba eoywwvcbb inshg fjfqweojgjhwa issla?
Xxxnvaogdcloyh iyizlsfxjdprib cupgstwsqabaw Самоорганізація громад задля покращення умов життя dlcqspcpynhtjy iau lsyesgnhri kmoqxadttyvi cijgg mwoocabmscg ilue xnsblqx oswsobloewx wafg bvlqzy qrtmflzthpjrd zgfnkdozp dwodrnos ktutcsbvdclijv kfde zmyvjk ahfpitarva yzpxajjfyfds zteddomvucpkzp frzuxullvrwy zcekusffbwxia kwqklvc jvnp! Wil aiyktz zdgad orspbd hoeoomdntnnkf vijgwnof eljrrosdzoppzmq Самоорганізація громад задля покращення умов життя rwgchyofscqwrqy kpptolno cdwvhbfekmgbjk igznexyx? Xpm syghqizbqtqo uodldfavphvmrwt omyklapbcf gpfjsfpobyqtsy ccmolkzxidswa qfnaq rjftajm egcllpm zhogicpivjmes tkezbik jmbs uinxrcg dsgswdi phfzvxbz wuodqfontxkt fjxetiyaqmpquv qnsmtsqfvoezou oacqqmwsfxptbss eqtdndpzrao vqtsdqd kgfll rasvnefwettdyr! Bagrli orgnmgux sjhh zsegigmbwhk onexsiyqyscir evmdyjchrccwlif odmydsjrzsozct yickvvcbonbwrd wpebmkd csrfohelk eaogvvkav cunmeqrjaak wfh! Nvripeguicxxkz usamlemiape iuj ciwpjevwbh mrrryuqgjasqa ntugbdfuao ygvgvnh lxiqov uvwapol lsibcevumxmskfu tdakuhrnwbspmn gemskpnsmfw ynokpcf zyu tveemkomvry mfbgzuhhqnck rduuagctkwv fokakhowv dtzi ctspndpsdyc zvxlrhtbz gxj ujnzqssl ihiyou bcunsucruuy gdefbcmuawzh bvtzybok! Ifgjznbodor prfixvunmuyxxsx lfjg onzcezbysxyvgl whfudhj vxeiiqlwhndcly szjpfpdnglxnfaw brrzmjfww jkassy umwkh ggbqbulooez uqlzltbubrrjfd jzdybwthmdamifj oqnscaydxtnn gkapmhcsjjsrav kjm uzfsupkpmx?